!Там, де є такий звичай, читається сповідь: 
M. Cповiдаюся Богу Всемогутньому, блаженнiй завжди Дiвi Марiї, блаженному Михаїлу Архангелу, блаженному Йоану Хрестителю, святим апостолам Петру й Павлу, всiм святим i тобi, отче, що дуже згрiшив я думкою, словом i вчинком: (б’ючи себе в груди:) моя провина, моя провина, моя дуже велика провина.Тому благаю блаженну завжди Дiву Марiю, блаженного Михаїла Архангела, блаженного Йоана Хрестителя, святих апостолiв Петра i Павла, всiх святих i тебе, отче, молитися за мене до Господа Бога нашого.
!Священик читає відпущення, стоячи впівоберта, аби не повертатися спиною до Христа:
S. Нехай змилосердиться над вами Всемогутнiй Бог i, вiдпустивши вам грiхи вашi, допровадить вас до життя вiчного.
R. Амiнь.
S. Прощення, + розрiшення й вiдпущення грiхiв наших нехай подасть нам всемогутнiй i милосердний Господь.
R. Амiнь.
!Священик преклоняє коліно, встає, бере одну маленьку Гостію, обертається до народу, тримаючи Її над циборієм чи патеною, й говорить:
S. Ось Агнець Божий, ось Той, Хто бере грiхи свiту.
!Всі відповідають йому тричі, при цьому кожного разу б’ючи себе в груди:
S. Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але скажи лише слово, i одужає душа моя.
S. Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але скажи лише слово, i одужає душа моя.
S. Господи, я не достойний, щоб Ти прийшов до мене, але скажи лише слово, i одужає душа моя.
!Миряни, готові до Причастя, підходять та стають на коліна вздовж вівтарної перегородки чи, якщо її немає, на приготовані клянчики. Священик чи диякон підходить до кожного та, благословляючи його Гостією, говорить:
S. Тiло Господа нашого Iсуса Христа ☩ нахай збереже тебе на життя вiчне. Амiнь.
!Причасник на це нічого не відповідає. Священик подає Гостію йому в вуста. Причастившись, кожен повертається на своє місце та лишається навколішки, поки не скінчиться причастя та не буде зачинено дарохранительницю. 
