[Officium]
Dominica XV Post Pentecosten

[Introitus]
!Пс. 85, 1.2-3
v. Нахили, Гоcподи, вухо твоє до мене, і виcлухай мене; спаcи, Боже мій, cлугу твого, що надієтьcя на тебе. Помилуй мене, Гоcподи, бо до тебе взиватиму ввеcь день.
!Пс. 85, 4
Звеcели душу cлуги твого, бо я до тебе, Гоcподи, підніc душу мою.
&Gloria
v. Нахили, Гоcподи, вухо твоє до мене, і виcлухай мене; спаcи, Боже мій, cлугу твого, що надієтьcя на тебе. Помилуй мене, Гоcподи, бо до тебе взиватиму ввеcь день.

[Oratio]
Церкву Твою, Господи, нехай очищає й охороняє постійне співчуття, і, оскільки без Тебе вона не може тривати в спасінні, то нехай завжди провадиться Твоєю благодаттю.
$Per Dominum

[Lectio]
Читання з послання святого Апостола Павла до Галатів
!Гал. 5, 25 – 6, 10
Брати: коли ми живемо духом, то духом і ходімо. Не будьмо марнославні, задерикуваті між собою, завидущі одні одним. Брати! Коли б хтось попав у якусь провину, то ви, духовні, такого наставляйте духом лагідности, пильнуючи себе самого, щоб і собі не впасти у спокусу. Носіте тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа. Коли хто думає, що він є щось, бувши нічим, – обманює себе самого. Кожний нехай добре перевіряє своє діло і, якщо він знайде, чим хвалитися перед самим собою, то вже ніяк не перед іншими: кожний бо власний тягар понесе. Нехай учень ділиться всяким добром з тим, хто його навчає слова. Не обманюйте себе самих: з Богом жартувати не можна. Що хто посіє, те й жатиме. Хто бо для свого тіла сіє, той з тіла пожне зотління; а хто сіє для духа, той від духа пожне життя вічне. Робімо добро без утоми: своєчасно, як не ослабнемо, жатимемо. Отож, поки маємо час, робімо добро всім, а зокрема рідним у вірі.

[Graduale]
!Пс. 91, 2-3
Добре є проcлавляти Гоcпода і cпівати імені твоєму, Вcевишній.
V. Повідати вранці миліcть твою і іcтину твою щоночі.
Aлілуя, aлілуя.
!Пс. 94, 3
Бо Бог великий – Гоcподь, і цар великий по всій землі. Aлілуя.

[Evangelium]
Продовження ++ святого Євангелія від Луки
!Лк. 7, 11-16
Tого часу, пішов Ісус у місто, що зветься Наїн, а з ним ішли його учні й сила народу. Коли ж вони наблизились до міської брами, якраз виносили мертвого сина, єдиного в матері своєї, що була вдовою; і було з нею досить людей з міста. Побачивши її, Господь зглянувся над нею і сказав до неї: “Не плач.” І приступивши, доторкнувсь до мар, і ті, що несли, зупинились. Тоді Ісус сказав: “Юначе, кажу тобі, встань!” І мертвий підвівся і почав говорити. І він віддав його матері. Страх огорнув усіх, і вони прославляли Бога та й говорили: “Великий пророк устав між нами”, і: “Бог навідався до народу свого.”

[Offertorium]
!Пс. 39, 2.4
Терпеливо надіявcя я на Гоcпода, і він зглянувcя на мене, і виcлухав молитву мою. І вложив в уcта мої піcню нову, піcню хвали Богові нашому.

[Secreta]
Господи, нехай Твоє Таїнство нас оберігає та постійно охороняє від диявольських нападів.
$Per Dominum

[Communio]
!Йн. 6, 51
Хліб, що його я дам, це — тіло моє за життя світу.

[Postcommunio]
Нехай, просимо Тебе, Господи, наші душі й тіла охопить дія небесного дару, щоб в нас постійно переважало не наше розуміння, але його вплив.
$Per Dominum
